А що за сенс людині в пізнанні -
Прямій дорозі до скінчення світу?
Повільно тане новорічна ніч
В тріскучих вогняних небесних квітах.
Минає свято - феєрверк спокус.
Надходить ранок каяттям тверезим.
І знову день вигадує якусь
Таємну пастку для необережних.
Несе усіх життєва течія
Так нелогічно, грубо і безладно.
Є ніч. Є день. І в кожного своя
Над душами людей сувора влада,
Що крутить нами, як пожовтілий лист,
Одірваний ще від едемських кущів.
Ото єдине: Господу молись
Хоча б за те, що ще у світі сущий.
Новор1чна н1ч
© Copyright: Таня Яковенко, 2013
Свидетельство о публикации №113072506873
Свидетельство о публикации №113072506873
Рецензии