Не гадай
українсько-руський романс, міжнародна пісня)
Не гадай, отчего так заплаканы очи,
И что манит в дубраву за край,
Где блуждаю в слезах до полночи,
Не гадай, не гадай, не гадай.
Где блуждаю в слезах до полночи,
Не гадай, не гадай, не гадай.
Не гадай, отчего иссушила кручина,
А душа прикипела к тебе,
Ты же бросил меня, сиротину,
На позор, наговор от людей,
Ты же бросил меня, сиротину,
На позор, наговор от людей.
Не гадай - никому ничего не скажу я,
Как мне горе избыть – надоумь.
Только ложь твоих слов равнодушных
Не развеет моих тяжких дум,
Только ложь твоих слов равнодушных
Не развеет моих тяжких дум.
Не питай.
(український романс - народна пісня)
Не питай, чому в мене заплакані очі,
Чому часто тікаю я в гай
І блукаю я там до півночі,
Не питай, не питай, не питай.
І блукаю я там до півночі,
Не питай, не питай, не питай.
Не питай, чому в'яну і сохну як квітка,
Бо я щиро кохаю тебе,
Ти покинув мене сиротину,
На посміх, поговір для людей,
Ти покинув мене сиротину,
На посміх, поговір для людей.
Не питай, бо нічого тобі не скажу я,
Бачив ти мої сльози і сум,
А нещирі слова і байдужі,
Не розвіють моїх тяжких дум,
А нещирі слова і байдужі,
Не розвіють моїх тяжких дум.
Слушать:
http://www.youtube.com/watch?v=GtLna2GkGao
Свидетельство о публикации №113072408565