ПОХОРОНКА
Рядочки холодні
Казенні слова….
Ти вже від сьогодні
Солдатська вдова
Прийшла похоронна
Бомага тобі…
Зробилася чорна
Замкнулась в журбі…
Біді не зарадиш,
Та в тебе діток
Аж ціла бригада
Забилась в куток
Їх треба ростити,
Що б там не було
Всміхнулась до діток
Зігріла чоло
Прийшла перемога
Прийшли з далини
Усі, хто мав змогу
Вернутись з війни
- А тато ? - спитали
У неї сини
- Загинув! – не стала
Ховати вини
Що їм не сказала
Про це у свій час,
Коли ще тривала
Війна та для нас
Бо мала надію
На те, що живий,
Що вижить зуміє
В завії любій
Загинув у Львові
Поліг у бою
Заради любові
За власну сім’ю
Була і такою
Для когось війна,
Когось і вдовою
Робила вона.
Дітей сиротила
Без сліз і жалю
Могилами вкрила
Нам рідну землю
Мчать років сторінки
Солдатська вдовиця
Війну проклина .
Похоронка
© Copyright: Анатолий Фурсов, 2013
Свидетельство о публикации №113072404713
Свидетельство о публикации №113072404713
Рецензии