Що з того, що ти знову на зв язку
Не ти мені про це сказала зранку.
Та дякую. Тополь струнка осанка
Нагадує школярку ту, в яку
Закоханості так чомусь боявся.
Що з того, що у тому їй зізнався
Тепер, а не тоді. Це не міняє суті.
Один стою на цьому перепутті,
Де в осінь тихо переходить літо.
Я жив, живу і далі буду жити.
Це плин думок, без всякого докору.
Все чесно, без церковного єлею,
Тим більше, без каміння за душею.
Йдучи вже вниз, я ще дивлюся вгору.
01.10.2012р.
Свидетельство о публикации №113072403879