Запаморочна знов настала мить -
Зізнань твоїх солодкая знемога.
Вона в мені не перестане жить,
Поки гріхи не в сніжнобілих тогах.
Мій образ зачаївши у душі,
Бери в полон граційною ходою:
Зчарований я - хай те знають всі! -
Очей твоїх звабливих синизною.
Лабетами розлука, далебі,
Щоб ми зазнали мук пекельних струму.
Останній віддих - я в твоїй журбі,
А ти - останній зойк мойого суму...
Хай дух мені спокуса перетне,
Скажи лиш знов: ти - часточка мене...
Страница Ильмана Юсупова:
http://www.stihi.ru/avtor/illanch
24. Запаморочна знов настала мить...
© Copyright: Светлана Похилько, 2013
Свидетельство о публикации №113072308835
Свидетельство о публикации №113072308835
Рецензии