1. Його кохання безнадiйне,
Вiн ним покараний навiк.
I не спрацьовуе снодiйне,
I не стуляе нiч повiк.
Вiн буде мiстом крокувати,
I роздивлятись темряву,
З своiм минулим воювати,
Не увiснi й не наяву.
Приспiв:
А десь е свiтло, справжне свiтло,
Одвiчний день - не дивина...
I дiти грають з теплим вiтром,
I посмiхаеться Вона...
2. Його кохання безнадiйне,
Вже не позбутись небу хмар.
Обравши смуток самостiйно,
Вiн понесе його тягар.
Вiн буде площею блукати,
I роздивлятись навкруги,
Йому нiяк несила спати,
Бо сни - найпершi вороги...
Приспiв:
А десь е свiтло, справжне свiтло,
Одвiчний день - не дивина...
I дiти грають з теплим вiтром,
I посмiхаеться Вона...
Свiтло
© Copyright: Инна Кучерова, 2013
Свидетельство о публикации №113072307773
Свидетельство о публикации №113072307773
Рецензии