шахтарочка

Вікно прочинено, і звідти долинає
  Дитячий галас, гомін, шум і сміх.
  А на руках дитинка засинає –
  Святиня найдорожчая для всіх.
  „Ой, люлі – лю, спи, мій котик, синку,
  Зростай у сні, здоровим будь, а я…
  Ми з татом попрацюємо, дитинко,
  Усі ми троє – дружняя сім’я.”
Закручені, пухнасті вії,
Та сині очі – неба глибочінь.
І біль нездійсненої мрії
У чорну прірву кида з височінь.

Схилилась над комп’ютером МАДОННА:
Заклацали „зубчата” у „коня” –
Рівнянь та інтегралів перегони,
Та на дисплеї графіків змія.
Прорахувала, перевірила, підбила,
І вивела блискучий результат.
І посміхнулася вдоволено: „Зробила!
Нестаткам, горю, бідності – такий ось шах і мат.
Назавтра докладатиму у шефа –
Ми БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД відкриємо у нас.
                Подбаєм про сиріт, талановитих діток,
                Стареньких, немічних, і тих, хто воював.
                Хай інваліди із дитинства мають
                Роботу їм по силам, до душі.
                На море хай поїдуть, ми подбаєм
                Про гарний відпочинок їм усім…”
Шахтарські жони родом із Донбасу.
Це - України милая краса.
Турбота про слабких –
Таке є ваше гасло,
І ваше милосердя цей світ обігріва.
                Згадаємо турботу тих батьків,
                Що нас зростили, клопотали тяжко.
                В часи після війни, коли було так важко,
                Любили, шанували дітлахів.
Я прославляю МАТЕРИНСТВО! Жінка –
Стовп вічності та милосердя Божого навік.
А наша, із Донбасу – вірная дружина.
Турботу, щире серце, ніжність цінить чоловік.
                В прочинене вікно долинув
                Шум згальмувавшого авто:
                „Приїхав!” - серце затремтіло.
                Ти вибігла стрічать його.
Малятко спало у колисці.
Комп’ютер блимав на людей.
Присів, заклацав, перевірив,
Підкинув парочку ідей.
                Дружини шахтарів – розумні і кмітливі.
                Працюють вдома, шанують дітлахів.
                Красуні із Донбасу, на весь світ вродливі –
                То доньки наших славних гірників.
Ти немовля держала на руках,
МАДОННА, БОЖА МАТІР, ЕСМЕРАЛЬДА,
СУЧАСНА ЖІНКА - тисячі таких,
Мільйони матерів і міліарди.
По всій землі славетна доля – МАТИ.
Велике людство виросло із рук її.
Гаряче, щедре, щире серце треба мати,
І так багато працювати на землі.
                Сорочка випрана, ось мило, ось рушник.
                В відерце набрано холодної водички.
                І, як завжди, стоїть з борщем мисник
                І гладунець вареників із вишнями…
                25 – 30 мая 2003 г