Бiжить течiя струнка...
Кручі не минає,
Наче з джерела вода,
Холодом лякає.
Гордо по житті кружляє,
Блудить, наче ми вона,
Старості не учуває,
Та не відчуває дна.
По ній бігають човни,
Верби у поклоні,
Ось не просто і мені,
Посивіли скроні…
Річку старість не чека,
Вона їй незнана…
Сірі скелі, як віка,
Доводять до тями…
Доля меле, наче млин,
Зірки, ніби мари,
Дошкуляє часоплин,
Застигають хмари…
Відай свою кожну мить,
Вдячний будь і радий,
За небес святу блакить,
Та живи без зради…
Автор Геннадій Сівак.
23 липня 2013 року.
Свидетельство о публикации №113072304981
С приветом!
Римма Батищева 24.07.2013 17:31 Заявить о нарушении