ДАЙ, БОЖЕ, СИЛ!
Росою вмиюся я вранці, на зорі,
Вплету у коси золотий серпанок.
Мій зір полине в неба голубінь,
З вуст пісня зірветься: такий чудовий ранок!
Яке це щастя: жити на землі,
Вечірні зорі золоті стрічати.
Вдихати запах свіжої ріллі,
Тепло і радість людям дарувати.
Дай, Боже, сил, здоров'я віднови,
Ще так багато хочеться зробити:
Знов бачить теплі очі дітвори,
Творити, вчить, любить і просто жити.
Дай, Боже сил...
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2013
Свидетельство о публикации №113072301040
Свидетельство о публикации №113072301040
Рецензии