Волынский синдром укр. язык

 Волинський сіндром.

Хто ти,-хлопченя з поколотим тілом!?
Поляк і рідніх твоїх скидали в колодязь,
Чи може українець і батьків твоїх потопили!?
Безвинні жертви,нашого покаяння просять.

В дитинстві, ми вже чули, про Хатинь,
Сябрів нам було жалко,вони наші брати,-
Тепер ми знаємо про Павловку та Сангринь
І виявляеться,що поміж нас,- були звірі та кати.

Пробач нас хлопчина,за свій вік короткий,
Впевнений,Ти б не став шпурляти у Президента яйцями,
Не жарив сардельки,там,куди героям кладуть квіти-
Не захоплювався б, скінхедівськими танцями.

Навіщо потрібна історія,якщо вона веде до розбрату!?
Не треба листи депутатів,бо народи стають ворогами,
на святіх місцях мучеників,треба молитви читати-
Для гопака,та мазурки закохуватись з розпростертими руками.

Не питайте самі себе,хто перший  різню розпочав!?
Це вже хлопцеві та його рідним не зарадить,
Кожен вояк за свою "правду та кривду" воював-
Так і не дізнаешся хлопче,як дівчина по волоссю гладить.

Не рийтесь в наказах,ми самі собі віддаємо наказ,
Постанову,- по совісті жити,чи від совісті лякатись,
Поляки й українці,- вже захлинаються від образ-
Від долі,за  Бугом та Сяном брати, не сховатись.

Ми самі,нашими вчинками наближаемо долю,
Вбивство як не називай,легше і менше крові не стане,
Хлопчику!- чуєш,- журавлі курличуть за тобою-
Воні віднесуть Тебе до рідних,- до тата та мами.