120

Цей важкий переїзд у поїзді
тривалістю майже в добу
витрушує з тебе спогади,
думки,
ідеї
та наміри.
Хтось сміється і палить у тамбурі.
Плацкартним вагоном пливуть,
роблячись спільними,
слова,
історії,
дивні запахи.
На нижніх полицях найліпше,
проте, боронь Боже, отримати нижню бічну,
на ній лежиш, ніби паралельно до
автомагістралі,
сонної артерії,
шляху на цвинтар –
себто, ногами вперед.

Так, цей переїзд майже в добу
робить тебе інакшою,
майже порожньою,
змореною, голодною,
зі спітнілим чолом,
липкими руками,
масним волоссям,
запаленими очима.
Ти завжди жертвуєш чимось,
бо знаєш напевне,
що від’їхавши о 13:05
від станції «Запоріжжя-1»,
вже о дванадцятій з копійками будеш щасливою,
не зважаючи на
погану погоду,
гамір та штурханину,
натомлені білі плечі.
Ще й досі існують прекрасні речі.
Тож доброго дня, Львів!
10-22 липня 2013

*120 – номер поїзда «Запоріжжя-Львів».


Рецензии