На вулиці квітнева хуртовина,
Усе радіє, радісно цвіте…
Так швидко підросла Твоя дитина,
Та я пишу, кохана, не про те.
Тобі уже далеко не п'ятнадцять,
Дзюркоче сивим паводком життя…
У Тебе дім, батьки, лікарня, праця
І лиш в думках шалені почуття…
Я знаю правду – Ти не є щаслива
І я від цього відчуваю лють …
А ще Ти мила і сором’язлива,
Але, напевно, що не в цьому суть…
Навіщо Ти постійно забуваєш
Як швидкоплинно котиться життя?...
І гострим лезом своє серце краєш,
Приборкуючи ніжні почуття…
Не можна так… Ти чуєш – так не можна
В житті любити треба кожну мить,
Яка ридає інколи тривожно,
А інколи неначе грім гримить...
Ніколи серце не торкнуть морози,
Бо на душі квітнева заметіль…
І капають гіркі у каву сльози,
І невблаганно мучить тихий біль...
На улице апрельская метель... Укр
© Copyright: Юрий Цюрих, 2013
Свидетельство о публикации №113072206003
Свидетельство о публикации №113072206003
Рецензии