Червона калина в кетягах стоїть,
Мов у зорях червоних на небі.
Кожна ягідка достиглим соком дзвенить,
Що аж жевріє сипким жаром до Тебе.
Не підпалити їй віття, що листям умруть,
Де горобчики ворушать кетяги.
Сузір ` я набубнявілі здригаються, ждуть,
Ніби хочуть зібратися в стяги.
Червона калина й безсмертний народ,
Живуть в Україні доволі.
На диво, на втіху ростуть біля вод,
І прагнуть до світлої долі.
Червона калина й співучий народ,
Приваблюють і непокоять.
На щастя і радість ростуть біля вод,
Поллються добром й лихо гоять.
Прозоро і твердо вода в нас тече,
А вище дозріла калина!..
Дзюркотом сріблястим із гір до нас йде,
Де мати ходила із сином!
Червона калина! Присвячу ться Кiвалову!
© Copyright: Леся Танюк, 2013
Свидетельство о публикации №113072200562
Свидетельство о публикации №113072200562
Рецензии
Червона калина в кетягах стоїть,
Мов у зорях червоних на небі!!!
Леся Танюк 25.08.2013 15:10 • Заявить о нарушении
Мов у зорях червоних на небі!!!
Леся Танюк 25.08.2013 15:10 • Заявить о нарушении