***
Лише Тобі присвячені вони.
Мої слова одвіку і донині
Лишень до Тебе променем весни.
Однині і довіку тихим сяйвом
Нехай зігріють, як мене зігрів.
Мов вишина одвічна і безкрайня
Мої слова Твоїх торкнуться крил.
Нехай тепер Тебе ніщо не смутить,
Бо знаєш: є поет у Тебе свій.
Нехай невизнаний і усіма забутий,
Але крім Тебе він не має мрій.
Свидетельство о публикации №113072109340