Мисливець ти.Зі зброєю в ладах,
Серед колег ти не пасеш останніх.
Прийдеться-виб'єш сто один із ста,
Не вирветься ніхто з твоіх капканів.
Всеядний ти.Здається і життя
Ти гониш під вогонь під перехресний,
Не знаєш ні жалю,ні каяття,
Лиш тріумфу азарт над трупом жертви.
Та тільки опустивши зброі ствол,
Як переможні стихнуть крики й гавкіт,
Ти з пустотою в серці чуєш що
Оте хутро не коштує виправки.
Що зупинився-сам не знаєш де,
А пороху в мішку-останні грами...
І що мисливець з жертвою тепер,
Невільно помінялися ролями.
Куди мене в погоні занесло?
І в відчаі ти сам собі говориш:
Не я мисливець,а життя.Й воно за мною йде,
А я всього лиш здобич.
3.03.2003
Мисливець
© Copyright: Василий Медянчук, 2013
Свидетельство о публикации №113072105526
Свидетельство о публикации №113072105526
Рецензии
