Прикоснулась к душе

Доторкнулась душі...

Доторкнулась душі - і душа засвітилась іскристо...
Видно, чиста була і прозора, як те джерело,
Із якого пила диво-спокій я твій променистий,
Що упевненість дав у пітримці і щире тепло...

Доторкнулась... Та мабуть вже вкотре не сталося дива.
Знов я душу свою на усі закриваю замки.
Ти пішов. Нехай доля твоя завжди буде щаслива.
Нехай ангели сиплють під ноги тобі пелюстки...

*******************
Прикоснулась к душе - и душа засветилась искристо...
Видно, бЫла светла и прозрачна, как чистый родник,
Где черпала покой твой и нежность, и взгляд твой лучистый,
Что уверенность дал, и в глубины сердечно проник...

Прикоснулась... Но снова погибло в зародыше ДИВО.
Снова душу свою я на все закрываю замки.
Ты ушёл. Но пусть ДОЛЯ твоя вечно будет счастливой!
И пусть ангелы сыпят под ноги тебе лепестки...


Рецензии