Зловестник
ЗЛОВІСНИК.
Мені наснились знову твої очі.
В їх полум’ї купаюсь я щоночі.
Обтерлась ніжністю вітрів із верховіття,
Й розвіялись нічні мої страхіття.
Розплавлений свинець — твій погляд гнівний,
Усю мене, стеблиночку, поглинув.
Та заспаного сонця промінці
Ковзнули легко по моїй щоці.
І врятувалась я від полум’я і гніву
Зустріла днину радісна, щаслива.
До шибки лиш долонею торкнулась —
І сон утік. І марення забулось.
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2013
Свидетельство о публикации №113072101045
Свидетельство о публикации №113072101045
Рецензии