Так ще ніхто не розбивавсь,
Ніколи так ще не летіли мрії,
Уламки їх танцюють вальс,
І крок за кроком без надії.
Ніхто не чув ще таких слів,
Таких гнітючих і одветрих,
Вони розбились на друски,
На сотні тисяч гострих смертей.
Ніколи ранок так не цілував,
З відразою, боязко губи вп'явши,
В чоло, яке колись так радісно вітав,
Щоразу як на обрій запопавши.
Тепер щоразу спомин б'є
Церковним стогном злого дзвону
Про жизнь, що мимо пронесе
Твої надії у шматті старому.
Так ще нiхто не розбивавсь
© Copyright: Доминик Смех, 2013
Свидетельство о публикации №113072000655
Свидетельство о публикации №113072000655
Рецензии