Нікого не чекаю, а до мене гості
Хтось не чесно грає з нами в кості
Чверть століття уже за плечима
Біда свої кілки заново наточила
Давно сам на себе надіюсь і вірю
Так, наче б став подібний звіру
Намокли сірники і на душі сиро
Потоки спогадів і думок на силу
Лізуть до мене і падають жалюзі
Ідуть дні і ночі в одних ілюзіях
В темноті кімнати пропав десь я
Розум носиться далеко в висях
Самота моя, як та коханка вірна
З мене смутком бере надмірно
Пройде рука, по щоці не бритій
Ностальгія знову в своїм ритмі
Намокли сірники і на душі сиро
Потоки спогадів і думок на силу
Лізуть до мене і падають жалюзі
Ідуть дні і ночі в одних ілюзіях
13.02.2013
Намокли с рники на душ сиро
© Copyright: Любомир Соло-Лембергский, 2013
Свидетельство о публикации №113071907540
Свидетельство о публикации №113071907540
Рецензии