Не забувай, я повернусь додому.
Через століття, через океан.
Я покищо не відчуваю втоми
і моє тіло покищо без ран.
Знай, дорога не безмежна,
хоча блукати можна все життя.
Ти без залежності тривог своїх залежний,
а я не відчуваю каяття.
Запам'ятай, ми можем бути разом,
коли існує певне почуття,
коли душа не підкоряється наказам,
ані законам вічного буття.
Перечекай всі негаразди вдома.
Перечитай всю класику століть.
Свою свідомість, загостри до болю.
Тоді ти переможеш людську хіть.
© Юля
***
© Copyright: Анастасия Романюк, 2013
Свидетельство о публикации №113071904494
Свидетельство о публикации №113071904494
Рецензии