Душевная боль
Без тебе річка стогне в теплі дні,
Без тебе й вітер в полі не гуляє.
Спитаєш, милий, чи таке буває ?
— Таке буває, — відповім тобі.
І день не день, і ніч, як та омана,
Ідуть самі собі мовчазним плином.
А я думками лиш до тебе лину.
Лише тебе чекає серце-рана.
Забути треба все, забути й задушить.
Хто ж не дає мені цього зробити?
Лиш вовкулакою так хочеться завити,
Не чути б, як душа моя болить.
За тебе, милий мій, душа моя болить,
Не довелось би біль й тобі глушити,
Як я люблю, не зможе полюбити
Ніхто тебе й єдину мить.
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2013
Свидетельство о публикации №113071809334
Свидетельство о публикации №113071809334
Рецензии