Земний годинник,
Скільки відлічив ти
Мені хвилин радіти кожній миті?
Несеш у круговерть несамовиту
Й вичерпуєш, як воду із криниці.
Та скільки не черпай, вона сочиться,
З земельних соків нова прибуває.
Життя виснажує і знову оживляє,
І не важливо, скільки вицокало років.
Що ще не встигла? Леленьки! Багато!
Та намагалась радість дарувати,
І ніжність, і тепло, і серця запал.
І ще навчилась гіркоту ховати,
Щоб хтось не похлинувся нею раптом.
Годинничку земний, ти не лічи літа...
Душі потрібна істина проста.
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2013
Свидетельство о публикации №113071809194
Свидетельство о публикации №113071809194
Рецензии
Таня! я люблю читати українські вірші.Ви учителька Вам їх і писати.
Загляньте будь ласка до мене.У мене на стихи РУ є і українські вірші.
Хотів, щоб Ви почитали і написали своє враження.
У мене також два крила, одно на Байканурі, а друге в Киеві, а хотів
щоб ближче, рядом. Але у синів своє життя.З повагою Володимир.
Владимир Солошенко 11.08.2013 14:17 • Заявить о нарушении
Загляньте будь ласка до мене.У мене на стихи РУ є і українські вірші.
Хотів, щоб Ви почитали і написали своє враження.
У мене також два крила, одно на Байканурі, а друге в Киеві, а хотів
щоб ближче, рядом. Але у синів своє життя.З повагою Володимир.
Владимир Солошенко 11.08.2013 14:17 • Заявить о нарушении