ЧАСТИНКА ВСЕСВІТУ...
ПЕРЛИСТІ ХМАРИ КРИЛАМИ ШИРЯЮТЬ
В БЕЗМЕЖНУ ДАЛЬ,У НЕБА ВИСОЧІНЬ.
А Я ОЧИМА Й СЕРЦЕМ ЗАВМИРАЮ,
У ЗАХВАТІ ВІД НЕЗЕМНИХ ТВОРІНЬ.
ПЛАНЕТА МОВ КУПАЄТЬСЯ У ПЕРЛАХ,
БЛИСКУЧИМ СЯЙВОМ ОЧІ СПОПЕЛЯ,
МОЖЛИВО,Я У ВСЕСВІТІ БЛУКАЮ...
ЧИ ЦЕ ЩЕ Я?ЧИ,МОЖЕ,ВЖЕ НЕ Я?
СЕБЕ ЧАСТИНКОЮ Я КОСМОСУ ВІДЧУЛА.
ВІД ЩАСТЯ ЗАКРУТИЛАСЬ ГОЛОВА.
Я ПРОСТІР ВЕСЬ ДУШЕЮ ОБІЙМАЮ,
ЗНАЙШЛА ТОЙ ЗАКУТОК,ДЕ Я КОЛИСЬ ЖИЛА.
ДЛЯ МЕНЕ НЕБО ЩЕ ЧИСТІШИМ СТАЛО,
ДЛЯ МЕНЕ СОНЦЕ ЩЕ ЯСНІШ СІЯ.
ПРОЖИТИ НА ЗЕМЛІ-ПОЧЕСНА СПРАВА.
ТА МІСІЮ СВОЮ ЧИ ВИКОНАЛА Я?
Частичка Вселенной
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2013
Свидетельство о публикации №113071809172
Свидетельство о публикации №113071809172
Рецензии