Тремтить душа моя, коли твій голос чую.
Так хочеться до тебе, без тебе я сумую.
Щоби на скронях своїх твій подих відчувати.
В обіймах твоїх, любий, так добре засинати.
Коли ти не зі мною, тебе немає поруч..
Час минає довго, як вічності ріка.
Тоді я так чекаю тієї миті , любий,
Коли тонути буду у твоїх очах.
Й плекати твоє сердце, твій дотик карбувати.
Я живу на світі, щоб тебе кохати.
Єдиний, неповторний, ти - Всесвіт і буття.
Щастя- визнавати, що доля нас звела.
10.06.2013р.
Щастя- визнавати, що доля нас звела
© Copyright: Влада Беляева, 2013
Свидетельство о публикации №113071803919
Свидетельство о публикации №113071803919
Рецензии