***
І літо в ній гостить давно незримо,
Бо в наші дні це звично, допустимо, -
Погода змінює своє русло.
Нуртує безупинне джерело
Життя, яке палає невгасимо
Й лікує наші душі невловимо,
І мріям надає легке крило.
На крилах мрій вчимося ми літати,
Себе і долю свою впізнавати,
Творити на землі святе добро.
Тож хай буде тепло, лиш б не посуха,
Весна буває часто капризуха,
Бо це її єства й причуд ядро!
Свидетельство о публикации №113071803236