І він мені усміхнувся,
І відповів привітно,
Душі моєї торкнувся,
Лагідно, ясно, світло…
Балакали про тутешнє,
Про шелест берези срібний,
Про сосен старих прийдешнє,
Пахощі трав, розкішні.
Проміння лилося ніжно,
Десь поруч було «сьогодні»,
А ми, тут і зараз, Світлом,
Єднали Світи у згоді.
Розмова лилася легко,
У росяних оксамитах…
«Бувай. Ще побачимось…» – гречно
Прощався Господар Лісу.
17.07.2013
I вiн менi усмiхнувся
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113071802899
Свидетельство о публикации №113071802899
Рецензии