21. Хвилюючу я хочу скласти оду...
Про суть твою душевну і про стать,
Прикликавши розкішную природу.
Ти теж мені хотіла б щось сказать...
Повільно в наші душі хай точиться
Сріблястої Селени сива ртуть,
Хай завжди будуть пестить нам обличчя
Вітри, дощі, туман, Чумацька Путь.
Ми злетимо на зіркові орбіти,
В сліпучим обертаючись кругу...
Коли з розлукою вже будем квиті -
У зустрічі залишимось в боргу.
Як королем для тебе маю бути,
То ти - мій знак в божественнім статуті...
Страница Ильмана Юсупова:
http://www.stihi.ru/avtor/illanch
Свидетельство о публикации №113071700898