Суржик
Шаг воинственный в імлі,
Щоби розум,в правді стислий,
Разбросать в по сирій землі.
Але тиша – скуте болото:
Тянет жизнь на гнилое дно.
Ось тому й молотять воду,
Брызги режут, как мастер стекло.
Да, в осколках оно и в тине.
Куди ще подіти їм час?
По сьогоднішній по годині
Тыл глубокий взят в запас.
Не вивищуюсь. Это опасно.
Лучше блеять, а не рычать.
Та цей вислів – позор, не сучасний,
Відшпурнув його -- й взяв меча.
Свидетельство о публикации №113071708188