22. Скупим я став на добрii слова...

Скупим  я  став  на  добрії  слова,
Вони  мені  -  немовби  в  горлі  кістка.
І  суть  стосунків  наших  не  нова:
В  ній  ніжність  у  заручинах  зі  злістю.

Штовхнувши  у  обійми  до  журби,
Ти  хочеш  знов  примирення  із  шалом,
А  краєш  моє  серце  на  шматки,               
Щоби  кривавим  стать  його  началом?

Якщо  зруйнуєш  радощі  при  тім,
Не  перейдуть  страждання  у веселість:
Хоч  моя  думка  -  це  новий  твій  дім,
Шануєш  свято  і  стару  оселю.

До  мене  ти  завжди  приходиш  тінню,
Щоб  дать  надію  сумнівам,  сумлінню...


Страница Ильмана  Юсупова:

 http://www.stihi.ru/avtor/illanch


Рецензии