Ледве очі розкривши, вдихну запах зір.
До опівночі котиться місяць.
Як же хочеться знати, чого він хотів,
Зазирнувши до наших колисок.
Погукавши мене у безмежний політ,
У красу несполохану ночі,
Де танцює сміливо мій крихітний світ
Під балади вогнів і шипоче,
Як хотів би побути твоїм маяком
Серед хвиль під пісні диких штормів,
Як хотів би забутись з мускатним вином
Із тобой, між будинків, між сонних.
І як хочеться поряд, не лиш у ві сні
Обіймати, торкатись, летіти...
Ах ті чортові милі, дороги і дні
Від моїх тихих мрій і до миті.
запах неба
© Copyright: Маринесса Маринесса, 2013
Свидетельство о публикации №113071706141
Свидетельство о публикации №113071706141
Рецензии