Заблукала десь моя доля...
Загубилася з вітром у полі.
Звідкіля її ждати, не знаю,
Та чекаю, і довго чекаю.
Наче б в пісні, тополею стати,
Щоби болю того та й не знати.
Тихо листям собі лопотіти,
Сонцю ясному й вітру радіти.
Ой, скажи мені, свічко-тополя,
Чи ж то правда, не знаєш ти болю?
Може й ти, що то спокій, не знаєш,
Може й досі на когось чекаєш?
Свидетельство о публикации №113071705506
Тiльки доля моя заблукала...
Десь у свiтi. В життi я блукаю,
Чи зустріну щастя?.. - не знаю.
З теплом та надією,
+++++++++++++++++++++++++++++++++ Дуже мелодійно, хоч і сумно
Тара Смит 2 17.01.2023 20:23 Заявить о нарушении