Старiсть, зрiлiсть, юнiсть

Старість минулим постійно живе,
Юність же марить майбутнім,
Зрілість в життєвому морі пливе,
Досить мінливим й могутнім.

Лагідне раптом безжальним стає,
Нищить, кидає в безодні,
Бореться зрілість за щастя своє
Та за життя вже сьогодні.

Старість буркоче, що зрілість не та,
Краще була у минулім,
Бо працювала у будні й свята
Й рідко ходила на гулі.

Юність ці сварки мотає на вус,
Ось коли я постарію
Лаяти зрілих я вже не візьмусь,
Власних  дітей - не посмію.

Юність не знає законів старих,
Тож і даремно клянеться,
Жити й мовчати це все для них,
Кожен повчати береться.
16.07.13.


Рецензии