Я примудрилася все звести
до заглади
тепер – спокійна… переможниця
ще б пак
потроху – крок і далі
знаю, зваби
мені не лячні, то є
вірний знак…
того, що серце – взмозі
відновитись
та відшукатися з-під тих
лихих помпей
так з попелу – викохувать
сади й дивитись
як потроху зеленіють,
але…
залипневілося розсонячно
нестерпно
мій саде! паростку!
живильна благодать
так йти лісами за горами,
степом
тебе водою віри
напувать…
тебе, себе – не знаю...
та - гадаю:
як примудрилася все звести
до заглади?
моє нове життя? а що ж –
старе?
засмучена.. а пам’ять
гірка - вада
світлинами не полиша
мене…
Я примудрилася все звести до заглади
© Copyright: Олеся Райська, 2013
Свидетельство о публикации №113071703025
Свидетельство о публикации №113071703025
Рецензии
Олеся Вы мастер украинского слова. Я вже забула, що там вивчала, але мову чую Богато чого вже не пам"ятаю, але то що прочитала у вас це трогае душу...
Людмила Бададанова 22.11.2013 15:53 • Заявить о нарушении
Людмила Бададанова 22.11.2013 15:53 • Заявить о нарушении
Спасибо за отзыв, за искренность. Устала читать на стихире всякие пассажи с выяснениями отношений...
Олеся Райська 22.11.2013 18:24 Заявить о нарушении
Олеся Райська 22.11.2013 18:24 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.