Раздумья...

Роздуми... Ж. Безкорсая.
 
Довільний переклад з російської:
 И. Пашковский.
 
Де ваші таємниці… сміх… недуг,
Із царств яких приходите бездонних,
Кого ви нарікаєте – мій друг...
Радієте під блиск очей холодних.

То спалах для душі ви, то розлад,
То височінь, то кам’яне падіння,
І співчуття і помста... для розваг,
І мстивість до нестямності горіння.

Вирує нескінченна в вас перга,
І важіль впливу гідно служить волі,
Здається, вам хватило б і крила…
На полі почуттів, чи може й долі.

Скрізь майориться стяг ваш над чолом, 
Чи то для радості чи нелюдської болі,
Спочатку в тісноті пустих смішок,
До жахів безпросвітної неволі...

А може це лиш плоті вічний зиск,
Де повсякчас бажання лиш наразі,
Сміх і недуг як сморід або блиск,
Естампи божества людей і грязі...
Чи може полум’я, де догорає блуд
Як сміх і сльози, що з’єднались тут...               
Чи може полум’я, де догорає блуд
Як сміх і сльози, що з’єднались тут...               
18.10. 2011г.