Похмурий ранок, дачники, торби
чекають біло-голубий автобус.
Ми обійнялись. Ми – одні з юрби,
які не відчувають біль і втому.
А тільки ніжність. Нам її знайшов
буркун у сні. А ранок роблять світлим
берізка і кульбабки, що немов
від ніжності від нашої розквітли.
І квітне ніжність пальців і краплин,
І почуттів, і слів сіяє ласка.
Автобус через декілька хвилин –
Мужича зверхність і цікавість бабська
і наша ніжність. Нам її зберіг –
твою дівочість і мою співочість –
буркун руками, а петрів батіг
очима неба – очі парубочі,
де тільки ніжність і батіг петрів,
твої і дощика ласкаві коси,
і де тріпочуть від стрімких вітрів
серцями нашими листочки абрикоси.
2009
Нiжнiсть
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2013
Свидетельство о публикации №113071506930
Свидетельство о публикации №113071506930
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.