Нічого не пишу про Закарпаття,
Природно-дивовижне то багаття.
Із рідної сторононьки мене забрали,
Від неноньки, від батьківщини відірвали.
Для мене все життя є Закарпаття,
Воно мені немов та рідна мати…
Які пестливо зі мною загравали,
Напевно, на думці щось таки ж бо мали.
Нічого не пишу про Закарпаття,
Природно-дивовижне то багаття.
І щось такого Бог і люди знали…
В житті мені змагання влаштували!
Любити вчили неньку-Батьківщину,
Й радіти навіть у лиху годину.
То чим для мене є то Закарпаття?
Природно-дивовижнеє багаття.
В природно-дивовижному багатті,
Не живу, й не мрію в Закарпатті.
В ностальгії, в полум`ї, в багатті!
Таким для мене є час в Закарпатті.
Нiчого не Пишу про Закарпаття!
© Copyright: Леся Танюк, 2013
Свидетельство о публикации №113071500504
Свидетельство о публикации №113071500504
Рецензии