Подих чудодійної надії
Вітерець весняний посилає.
Серце перегортує події,
Думкою в минуле повертає.
Гей ви, руки ніжні, загрубілі,
Без роботи ніби потемніли.
Пригорнусь до вас — немов би білі
Крила лебедині миттю почепили.
Ви в дитинстві ніжно так ласкали,
А тепер ще більш мені потрібні.
Вашу силу ледь не надламали
Доччині тривоги несусвітні.
Знов життя сторінки я гортаю.
Спасибі за недоспані світанки!
Любов твою сторицею вертаю
Тобі, рідненька, нині без останку.
Мамо рідна! Щирість поцілунку
Сини мої несуть тобі, кохана.
І буде хай в день Ангела дарунком
За все подяка і глибока шана.
Матери
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2013
Свидетельство о публикации №113071408683
Свидетельство о публикации №113071408683
Рецензии