Терзання
Як сказати собі: "Ну , досить!"
Розум квилить, пощади просить:
— Цепеній у німім мовчанні.
Не таланить тобі у коханні.
— Дивна ти, — і подруга дивує.
— Ліпше бути одній! (хай дарує!)
— Чим такого...такого мати,
Краще віку самій доживати.
Осягнути всім серцем мушу.
Чому ж біль протина гостро душу?
Поки в Бога "другого"просила,
Скроні сріблом роки поросили.
Мене вистачить на дві роботи,
І з дітьми розділю їх турботи,
І до мами забігти встигну,
Й до подруги на хвильку шмигну.
А як вечір огорне пітьмою
І самотність прихопить з собою,
Тоді знову аналізу муки
Простягають до серця руки.
Може, я що не так робила?
Може, мало тебе любила?
...А чи й справді змиритись долі
і сказати собі: "Доволі"
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2013
Свидетельство о публикации №113071406816
Свидетельство о публикации №113071406816
Рецензии
Татьяна, прочитала с интересом. Понравились.Жаль что не все на русском языке.Удачи в творчестве.Татьяна.Ставлю Вас в избранные, чтобы следить за новыми произведениями.
Татьяна Чистякова 3 15.07.2013 12:18 • Заявить о нарушении
Татьяна Чистякова 3 15.07.2013 12:18 • Заявить о нарушении
ТАТЬЯНА,БОЛЬШОЕ СПАСИБО ЗА ВНИМАНИЕ.НИКУДА ОТ СВОЕГО РОДНОГО ЯЗЫКА НЕ УБЕЖИШЬ.ОН В МОЕЙ КРОВИ.ОН-ЭТО ЧАСТЬ МЕНЯ.
Татьяна Школяренко 15.07.2013 22:11 Заявить о нарушении
Татьяна Школяренко 15.07.2013 22:11 Заявить о нарушении