Купаюсь с голубями... Маргарита Метелецкая

                http://www.stihi.ru/2013/06/30/6734

Какой пригожий ветерок коснулся –
Прохладой нежной вмиг овеял тело…
Не обняла, поверить не посмела,
Что он ко мне так ласково тянулся.

Поди, ищи теперь повесу в поле! –
Лишь голуби полощут крылья в луже…
Шалун, сбежав, не огорчил. К тому же
Забрал с собой отчаянье и боли…

Паду я навзничь в вымытую травку -
Полюбоваться облаками в небе.
Душе легко в июньской этой неге,
А жалость и печаль пора в отставку…

Пью жадно тишь иссохшими губами…
В просторе солнечном…  купаюсь с голубями…

Оригинал

Який вродливий вітерець торкнувся -
Як жаль, що враз його не обійняла?
Напевно, віри в мить оту не йняла,
Що він до мене лагідно горнувся?

А бач - тепер шукай, гульвісу, в полі! -
Лиш голуби лишилися в калюжі...
Та утікач мій настрій не спаплюжив -
Забрав з собою відчаї та болі...

Негайно навзнак в вимиту травичку -
Лічитиму хмарки в червневім небі -
Не дам снувати жалості ганебній,
Геть із душі і машкара, і мжичка!

Ковтаю тишу спраглими губами...
В червневім просторі... купаюсь з голубами...


Иллюстрация из Интернета