Любов бувае рання
Мороз руйнує часто її цвіт
На перегонах нерозквітлих літ,
Де каяття і сльози, і чекання.
Та невмируще на землі кохання,
Бо його чистий найніжніший квіт
Століттями чарує білий світ
Кипінням пристрасті, щастям єднання.
Тепло сердець розтопить туги лід,
Й залишить в юних душах світлий слід
На все життя, допоки сонце сяє.
Цей незрівняний, неповторний стан
І почуттів чарівних океан
Зажуру днів, і біль душі долає!
Свидетельство о публикации №113071308764
Маргарита Метелецкая 28.07.2013 19:48 Заявить о нарушении