Чую

Пісня ніжная стиха вирує,
Огортає й бентежить
Серденько.
Лине благість
І душу лікує,
Як обійми татуся
І неньки.

Час веде нас життям
Шляхом дальнім,
Ладить зустрічі і розставання.
Будять ластівки нас
Щебетанням,
Бавить спів солов’їв
При смерканні.

Пісня серця дзвенить
Світанково,
Коли дивишся ти
В мої очі.
Почуття розкриваються
Словом
І наповнюють мрії дівочі

Срібним дзвоном хрустальних
Дзвіночків
І зажурливим
Голосом скрипки,
Тихим шелестом крил
Опівночі:
Білий лебідь летить
До лебідки…
 


Рецензии