Абрикоса

                1
В  саду  маячить  «недочеса»
Вся  в  янтарі    Абрикоса,
Вкриває  покрівлю,  дорогу-
Сусідам,  собі,  подорожнім.
Повисло  гілля  під  вагою,
Внизу – ніде  стати  ногою.
Царять  грона    ягід  рожевих,
Запах  від  них  навіжений.
Швидко  вони  дозрівають
В  зграях  гілля  покидають.
                2
По  покрівлі  барабанять
На  травичку  валом  валять.
То  ж  ходи  та не  зівай,
На  цей  скарб  не  наступай,
Бери  кошик  чи  відро
Та  збирай  своє  добро.
Коли  ж  масово  дозріли,
То  гілля  труси  щосили,
Та  підстілку  підставляй
І  даруй  своїм   врожай.
                3
А  як  хочеш  мати  гроші
За  товар  такий  хороший,
То  тут  треба  постаратись:
Лізти  й  з  дерева  знімати.
Найприємніша  робота
Смакоту  нести  до  рота!
В  дворі  радісна   пора-
Розкошує  дітвора:
Їсть  повидло,   джем,  компот,
Чи  з  гілля  та  прямо  в  рот.
                *
Після  збору  Абрикоса
Чепурна,  красуня  просто:
Любуються  всі  виднокраєм,
Й  щиро  дякують  врожаю!
  12.07. 2013р., Рожни