Журавлик... Маргарита Метелецкая

           http://www.stihi.ru/2009/07/14/4876

Не лечит время. Просто отдалять
Способно боль… Ещё - друзей, любимых…
В том времени ловлю я журавля –
Нет… только жду минут неповторимых.
Платок накину, выйду за порог,
Дом для друзей открытым остаётся…
О, сколько же окрест лежит  дорог -
С какой-то и журавлик мой прибьётся!
Он гриновских прекрасней парусов,
Как громом поразит визит тот милый.
Коснусь усталых крыл, услышу зов,
И опечалюсь тем, что я бескрыла…
Признательно прильну и угощу…
И… в поднебесье снова отпущу.

Оригинал

Час - не лікує. Просто віддаля
Гіркі події..Навіть щирих друзів...
Усе ловлю в тім часі журавля -
Ні..лиш чекаю на життєвім прузі.
Накину хустку, вийду за поріг,
Аби не стала пусткою "фортеця"...
О скільки в'ється всюдибіч доріг -
З якоїсь і журавка мій приб'ється !?
Чарівніший він грiнівських вітрил -
Як громом, вразить та візита мила!
І стомлених торкнуся ніжно крил,
І посумую,що сама безкрила..
Лиш вдячно пригорну і пригощу -
І знову в синє небо відпущу.