Воцарився гомін ніби тих гармат,
Що буквальну тишу нарушали.
Шикував дзвіницею Солдат,
Що у далину за собою звали.
Зізнання!..Любимо Вітчизну,
Шануємо ми тишу від гармат.
Говоримо ми не скрізь призму,
Що маємо Захисників-Солдат!..
Люб`язно кажу я рідній Вітчизні,
Найкращою ти є-моя Земля.
Любимо ЇЇ ми не скрізь призму,
Пишаюся найкращим також я.
Вагання!..Та не умісне тут,
Не вагаються до Рідної Вітчизни.
До землі великої-великий труд,
Й ми дивімося не скрізь призму!
Рiдна Вiтчизна! Присвячу ться Кiвалову С. В
© Copyright: Леся Танюк, 2013
Свидетельство о публикации №113071205415
Свидетельство о публикации №113071205415
Рецензии