Менi так випало...
Мені так випало –
блукати…
сама не знаю –
день чи ніч…
сомнамбулічно,
що й казати
та боязко, так,
певна річ...
мені так випало -
не морок,
хоч розумію,
що мана…
куди я йду?
за ким?
навіщо? що то
за дивна сторона?
мені так випало…
крокую,
все роздивляюсь
на шляху….
лабиринтово…
але знаю, що
вірний напрямок
та йду…
і ось попереду
люстерко,
загублене чи
навпаки:
воно для мене...
випадково?
ні, точно
з правої руки
дивлюся мовчки…
що я бачу…
звичайна відповідь:
себе…
та ні…
ту, іншу
і завбачу:
це – шлях до Тебе
Боже мій….
до тебе лину...
не важливо
яким шляхом
своїм! моїм!
іду до Тебе
на гостину
чи повертаюсь
в
рідний
дім?!
© Copyright: Олеся Райська, 2013
Свидетельство о публикации №113071203637
Свидетельство о публикации №113071203637
Рецензии
Дякую, Олесю, за такі гарні вірші! Який глибокий зміст у кожному вашому рядку! Рада, що ви випадково знайшлися у півмільйонному місті поетів. З теплом, Л.Ю.
Людмила Юферова 23.07.2013 19:07 • Заявить о нарушении
Людмила Юферова 23.07.2013 19:07 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
