Осінь - краля золотоволоса,
В люстро річки тихо загляда…
Пам’ятаєш, мій коханий, роси?
Пам’ятаєш? Ніч, місток, вода…
Край чарІвний, де ми зустрічались
В ті літа щасливі, золоті,
Де в коханні вічнім присягались,
Мов на Біблії, на тій воді.
Та ріки моєї чиста просинь
В сиву далечінь спливла давно.
Літо відцвіло, минає осінь
І зима вже стука у вікно...
Закружляли жовті заметілі.
Нас з тобою доля розвела,
Швидкоплинні роки пролетіли
З іншим, без любові, без тепла.
2010
Осiннiй романс
© Copyright: Нила Волкова, 2013
Свидетельство о публикации №113071202149
Свидетельство о публикации №113071202149
Рецензии
Ніла, все гарно, сподобалося. Дай Вам Бог добра та здоров я. З повагою Я.
П.С. В четвертому куплеті мабуть треба читати "В сиву далечінь сПливла давно..." Так.
Игорь Ярин 31.07.2013 13:11 • Заявить о нарушении
П.С. В четвертому куплеті мабуть треба читати "В сиву далечінь сПливла давно..." Так.
Игорь Ярин 31.07.2013 13:11 • Заявить о нарушении