Яскрава з ронька моя
де ти літаєш,у якім краю?
З тобою я іспив кохання келих
відчувши мед,та гіркоту твою.
Твої вуста були солодкі та тремтливі,
твоя любов була гаряча,чарівна.
Ти для мене була,як квітка особлива,
натхненна і жаданна,як весна.
З тобою час минав,немов у казці,
душа співала,немов птах зліта.
Я був щасливий,що ти поряд-мила,
вважав,що буде так усежиття.
Але настала мить і смак полині
відчув я на своїх вустах.
І серце ниє ще й донині,
коли про тебе згадую у снах.
Ми розійшлись і зараз ми чужії,
але гадаю-згадуєш і ти.
Про миті ті,коли були щасливі,
яскрава зіронька моя,дитя весни.
Свидетельство о публикации №113071101736