Бiла троянда

Ні надії нема, ні розради –
Безкінечні ці ночі і дні…
Помирає на білім вікні
В тихім розпачі біла троянда.

Від безсилля опущені руки,
Стороною проходить життя…
Проникають в сумне забуття
Лиш мелодій божественні звуки.

Тож, у відчай впадати не варто,
Треба вірити, жити, співать,
Бо в ефірі над світом звучать
Нам симфонії, рондо, сонати.

Що ж, бувало, і важче, і гірше.
Не зламали ж знегоди тебе!
Так на небо поглянь голубе,
Вилий смуток у музику віршів –

Для душі, не заради престижу.
Не наклич до порогу біду,
А троянду, зів’ялу, бліду,
Заміни на яскраву і свіжу!
2011


Рецензии
И когда я к любимой приду
яркой, свежей ЛЮБИМОЙ увижу!

Игорь Герасименко Кременчугский   11.07.2013 18:55     Заявить о нарушении
Спасибо!!!!

Нила Волкова   12.07.2013 08:37   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.