Медовий спогад

Кучерявогриві, піднебесні коні
Розгубили піну серед яворів,
У мені збудили думи напівсонні,
І медовий спогад серце обігрів.

Пригадала ночі і слова кохання,
Як горнулась ніжно до його грудей.
Тріпотіло серце, сповнене бажанням,
Дзвінко заливався в хащах соловей.

Не журися, серце, за прожитим літом.
Глянь, довкола тебе колосять жита.
Голосно щебечуть ластів'ята-діти,
Стукає у гості осінь золота.

15.06 - 08.07.2013р.


Рецензии
Ніжно-ліричний спогад, сповнений любовного трепету до всього сущого! Вдячна та з ніжністю Марго

Заходьте гостювати, коли змога?

Маргарита Метелецкая   09.07.2013 11:27     Заявить о нарушении
Дякую, Марго!
Неодмінно прийду гостювати! ))

Наталя Мазур   15.07.2013 01:39   Заявить о нарушении