Величаво йде,красою сяє,
Й пір`я рясно простягає.
Дивовижна птиця-птах,
Сильну Велич має-Ах !
Ступа ніжками мов пава,
Незрівняний птах,не ґава.
Цінними смарагдами лякає,
Гарні кольори Він має.
Птах ніжнішої краси,
Розкриває Він в рази…
Свою дивовижну вроду,
Нащо взяв з дитинства моду.
Йде величний і красивий,
Всій природі сей птах милий.
Він собою все говорить,
І красою душі морить.
Краса павича нівроку,
Божий птах з любого боку.
Наш сей птах-Великий павич,
Бог хотів,щоб був Він з нами.
Дивовижний павич-красень,
Сяй кольорами дуже рясно.
Любо-гарний має смак,
Тож божественний це знак.
Є птахи такі й у людях,
Мов говорять,що ще буде.
Гарним треба бути всим,
Ми від Нього, і Ми з Ним.
Павине Око – видіння Боже,
Краса божественна і гожа.
Розмаїттям красно сяє,
Справжню вроду Божу має !
Павич
© Copyright: Леся Танюк, 2013
Свидетельство о публикации №113070809001
Свидетельство о публикации №113070809001
Рецензии